Історія народу формує його ідентичність. Всі пережиті війни, світові епідемії, піднесення та занепади, виходи з окупації, боротьба за незалежність. Кожен народ пройшов свій унікальний шлях розвитку та формування нації. Деякі народи старші, деякі — молодші. Хтось зазнав більше перешкод на своєму шляху, хтось — менше. Але всі вони мають свою історію, унікальний досвід, який відображається у фольклорі. Українські прислів’я та приказки, знайомі кожному з нас ще з дитинства, є чудовим прикладом.
Що і чому вплинуло на формування народної творчості давніх українців та чому саме наші пращури придавали найбільше значення розкажемо сьогодні в ДеКімнаті!
Роль жінки в суспільстві
В сучасному суспільстві гучним є питання рівноправ’я та свобод жінок. Відносна рівність у роботі прийшла лише в минулому столітті, але глибші питання щодо стосунків стали набирати обертів лише нещодавно. А щодо подружнього життя у наших пращурів? Які побутові проблеми вони мали, та яка роль жінки була у тогочасному суспільстві?
У XVIII - на початку XIX сторіч, коли масова урбанізація ще тільки-тільки починалась, більшість населення була сільськими жителями. До того ж ще й не завжди вільними. На полі, при дворі у пана, по господарству працювали однаково і жінки, і чоловіки. Прислів’я та приказки демонструють, що українська жінка була вірною дружиною, вмілою господинею та люблячою матір’ю. Через любов до матері, українці, зокрема, вчили дітей любові до інших.
Представлені прислів’я та приказки, найбільш були вживані в сучасних Київській, Полтавській, Дніпропетровській та Черкаській областях.
Дім тримається не на землі, а на жінці
Пий пиво, та не лий
Люби жінку, та не бий
Як матір покинеш, то й сам загинеш
Без любові до матері немає любові і до людей
Важливість родинних зв’язків
Родина — це найцінніший скарб, який має людина, — так вважали наші пращури. Українці завжди вміли любити, особливо власну сім’ю. Тому кількість прислів’їв та приказок на цю тему просто вражає. Маленьких дітей виховували, розповідаючи про повагу та любов до матері та батька, про важливість родинних зв’язків, та звичайно, про те, як важливо цінувати своїх близьких тут і зараз, адже рано чи пізно прийде час прощатись. Також, українці вірили, що діти є не тільки продовжувачами батьківської справи, а й вдачі та характеру.
Народні вислови, що були найбільш поширені в центрі та на півдні країни: сучасні Черкаська, Миколаївська та Одеська області.
Не доспи, не доїж, а дитину потіш!
Батько не той, що породив, а той, що спорядив
Найдорожча пісня - з якою мати колисала
Батько рибалка - то й діти в воду дивляться
Який кущ, така й хворостинка; який батько, така й дитинка
Життя та смерть
Смерть — частина нашого життя, від якої не втечеш і не сховаєшся. Сприйняття цього людьми змінювалося з кожною новою епохою, новим поколінням, новою вірою. Колись люди вважали, що після смерті є інший світ, в якому всі ми будемо жити. В деяких релігіях вірять, що існує переродження душі. Українці здебільшого є християнами, або греко-католиками, тому наші предки вчились правильно жити на цій землі, а не думати про смерть. Як треба прожити це життя, як стати гідною людиною та ні про що не шкодувати? Давні українці цінували простоту, людські чесноти, гідність та вірних друзів, перед багатством та владою.
Прислів’я та приказки, що пішли з центральних та західних областей: сучасні Київська, Рівненська, Львівська, Івано-Франківська та Тернопільська області.
Бійся тестя багатого, як чорта рогатого
Життя прожити — не поле перейти
Ліпше солом’яне життя, як золота смерть
Живи просто, проживеш років зо сто, а будеш лукавить, так чорт тебе задавить
Дай серцю волю — заведе в неволю
Побут
Як вже згадували раніше, велика частина населення була селянами. Були бідні, невільні, та звичайно, як в кожному суспільстві, були й багаті. Незалежно від багатства родини і бідні, й багаті однаково тяжко працювали. Важка праця, яка забирала не тільки здоров’я, але й роки життя, оспівувалась в народних приказках. Тогочасні українці ідеалом чоловіка вважали доброго господаря. Того, в якого і поле буйно родить, і жито сходить, і звичайно, в хаті повний лад.
Народна мудрість, що прийшла з центральних, східних та північних регіонів: сучасні Київська, Сумська, Полтавська, Харківська, Дніпропетровська та Одеська області.
Де господар добре робить, там і поле буйно робить
Де господар ходить, там жито уродить
В доброго хазяїна й соломинка не пропаде
Господар без жінки, як без очей
Господар перший встає, останній лягає
Стежте за оновленнями в Instagram @dekimnata.media
コメント