Кімната Ліни Костенко
Дизайн: Вовкотруб Дарʼя
94 роки тому на світ народилась «цитадель духу» української літератури, та, хто не носить «політичної біжутерії», одна з головних фігур плеяди шістдесятників, лауреатка безлічі премій, та, на честь якої у 2015 була названа мала планета сонячної системи №290127, поетеса — Ліна Костенко.
Сьогодні в нашій Літкімнаті говоримо про екстравагантну українську письменницю-іменинницю.
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Крила
У серці поетеси жила мрія, що виходила далеко за рамки літературної діяльності — мрія про небо і польоти. Однак, її дитячі прагнення не обмежувалися лише безтурботним бажанням піднятися над землею: «Якось вирішила стрибнути з парашутом. Взяла стару мамину парасольку, обідрала чорну тканину (адже парашут повинен бути білим, яким бачила його в небі), натягнула на каркас простирадло. Забралася на горище і, відкинувши драбину, стрибнула… Звичайно, сильно забилася. Але не плакала».
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
У творчості Ліни Костенко тема Чорнобиля займає особливе місце. Сама поетеса неодноразово відвідувала зону відчуження. У 2005 році Ліна Костенко здійснила поїздку до Чорнобильської зони, де разом із вченими рятувала артефакти народної культури.
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Життя іде і все без коректур
Ліна Костенко у 20 років була досить екстравагантною жінкою й любила курити. Про це згадує поет Дмитро Павличко. Письменниця приїхала в гості до Дмитра, тоді він купив їй сірників, аби вона підпалювала цигарки. Він не дуже це схвалював, проте довго беріг їх.
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Очима ти сказав мені: люблю
За розповідями Миколи Сома, він познайомив Ліну з її другим чоловіком Василем Цвіркуновим. «Я тоді на кіностудії Довженка писав пісні до фільмів. Приносить вона сценарій стрічки “Перевірте свої годинники”. Василь Земляк із Колею Вінграновським п’ють коньяк у кабінеті, на Ліну — жодної уваги. Вона побачила, що до неї дуже холодно, брикнула одразу. Коли я чую — за дверима іде Василь Цвіркунов. Він після війни втратив ногу. Відкриває двері, стає на порозі. Кажу Ліні: “Познайомтеся. Це директор кіностудії”. Красивий був, ставний, чорнявий. Дивлюся, а очі у нього гарячі-гарячі стали. Відірвати їх від неї не міг. Тоді Ліна швиденько взяла його під руку, і так вони пішли по життю. Але спочатку по коридору».
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Присвята Ліні Костенко
Про інші романи письменниці відомо не так багато, першим чоловіком був поляк Єжи-Яно Пахльовський.
Ще один характер взаємин в житті Ліни Костенко припустив Микола Сом, який жив в одній кімнаті гуртожитку з Василем Симоненком, згадує: «Ліну Вася Симоненко дуже любив. У них таємна любов була, хоч Ліна старша від нього на п’ять років. На неї не можна було дивитися без захвату: жіночна, з лукавинкою в очах — справжня красуня. Він називав її Косталіна. Казав: “Мене нагородила поглядом Косталіна”».
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Жовта хризантема
У 2022 році Ліна Костенко отримала орден Почесного легіону від посла Франції в Україні, а телеканалу «Київ» удалось взяти інтерв’ю в поетеси. Це була перша з 12 бесід Ліни з журналістами, де вона поділилась тим, як пережила початок повномасштабної війни. Зізналась, що жодного разу не ходила в укриття, та під час боїв під Києвом писала, писала й писала:
«Розумієте, я ж належу до покоління, яке пережило Другу світову війну, і мені оці бомби о 4 ранку, вони мені звичні. З мого дитинства. А тепер, знову почула ті самі бомби, тільки страшніші, от. І Ви знаєте, мушу вам сказати, що я не злякалась. Я ні разу не пішла в укриття. Воно гуде — я думаю, ну добре, уб’є то уб’є. В укриття не пішла і весь час писала. Перший місяць, правда не дуже писалося. Перший місяць — весь час слідкувала за кожним кроком, нюансом цієї війни, а потім взяла себе в руки і почала писати, писати і все. А інші люди, кожен у своїй професії робить своє».
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
— Чи українська нація вилікувалась від тих хвороб, які Ви описали ще років 15 тому?
— Ні.
— Чому? Війна ж…
— Не вилікувалась, тому що українська нація дуже різна. В українській нації є українська нація… а є ще малороси.
— А що зараз потрібно аби вилікувались? Чого нам не вистачає?
— Нам треба єдине: щоб закінчилась війна, перемогла Україна. І тоді розберемося з усім. І тоді позбавимося від усіх хвороб, усі будуть вилікувані, бо зараз люди вже порозумнішали.
Дизайн: Вовкотруб Дар'я
Comments