Король футуропрерій
- Мішель Бондар
- 24 квіт. 2023 р.
- Читати 3 хв
Оновлено: 18 груд. 2024 р.
Хто такий Ґео Шкурупій
Дизайн: Анна Штопенко
ґ/геній псевдонімів
Шкурупій народився в молдовському місті Бендери під іменем Георгій або Юрій. Проте так його ніхто не називав, адже на початку своєї літературної кар’єри поет став авангардним Ґео. Проте й тут присутня певна невизначеність. 12 видань творів Шкурупія підписані як Ґео, а 8 — Гео. Чому так? «Річ у тім, що Ґ — дуже модна серед футуристів літера. Попервах вона теж правила за елемент епатажу, а позаяк у типографських наборах її не було, то футуристи самі домальовували в “Семафорі в майбутнє” [збірка поета — ред.] цей задерикуватий гачечок», — літературна критикиня Ярина Цимбал для Українського тижня.
король футуропрерій
Літератор був один із найвідоміших представників українського футуризму. Він же запропонував для визначення українського поетичного авангарду використовувати неологізм «панфутуризм» (на противагу російському футуризму, щоб підкреслити що наш — більший, всеохопніший), як зазначає Український інститут національної пам’яті. А на обкладинці своєї першої поетичної збірки «Психетози» Шкурупій скромно іменував себе «Королем футуропрерій». Вона побачила світ у 1922 — тоді йому було лише 19 років. Збірка містила ілюстрації-плакати, що були стилізовані під рекламу, та попередження: «Остерігайтесь підробки». У тексті не булоі розділових знаків та великої букви (тож, якби Шкурупій жив у наш час, його можна було б назвати «Королем лапслоку»).
художник?
Збірка розпочиналася графічним віршем «Автопортрет». У наступних виданнях його не передруковували через типографічну складність.
йолопи..??
Як можна передбачити, футуристів не розуміли сучасники. У першій рецензії на «Психетози» її автора назвали «Йолопи»… у множині. Але з більш пізньої творчості Шкурупія бачимо: його це аніяк не зачепило:
І коли критики облізлими мордами щирять на мене зуби лисих коняк, я люблю їх, як алігатор любить пташинку, що колупається в його зубах.
журналіст
У 1927 разом із письменником Дмитром Бузьком Шкурупій створив нарис про будівництво Дніпрельстану. А зі своєї єдиної мандрівки за кордон він привіз своєрідні подорожні репортажі під назвою «Монгольські оповідання» (1932).
кіносценарист
За його сценаріями знято 2 стрічки: «Спартак» та «Синій пакет», але обидві не збереглися до сьогодні. Шкурупій працював із Юрієм Яновським: можливо, зйомки фільму «Спартак» були одним із джерел натхнення для напів автобіографічного роману останнього «Майстер корабля».
фанат Шевченка
Ґео Шкурупій ще у 1928 переймався питанням ідеалізації Шевченка: він починав розвінчувати міти про Кобзаря у віршованих памфлетах та навіть мав задум написати цілий прозовий роман. Проте вийшли лише 5 перших розділів під назвою «Повість про гірке кохання поета Тараса Шевченка». Його суб’єктивне бачення вирізнялося особливою гостротою:
З уквітчаних бездарністю «Просвіт», з культури, що заплуталась в рушниках, вийшов Ваш, Тарасе Григоровичу, плаксивий портрет у широкий світ на сміх і на жах!.. Аматори вишиваних сорочок і картопляного лушпиння дуже просто і дуже сумлінно засоплили Вашу постать.
жертва тоталітарних репресій
Ґео Шкурупій — представник генерації Розстріляного відродження.
«Ціла культурна нація, що несла європейську освіту в Азію, тепер підібгана смердючим чоботом російського самодержавства. Україна — нещасніша з колоній, бо її посіли некультурні варвари, яких вона колись учила абетки», — писав він у повісті «Жанна-батальйонерка» у 1930. Як і багато тогочасних літераторів (наприклад, Микола Хвильовий) Шкурупій вірив у догми комунізму та розчарувався в них лише у 1930-х, коли почалися масові репресії. Радянська влада арештувала його в 1934 за звинуваченням у приналежності до «київської терористичної організації ОУН». Поета розстріляли у 1937, точне місце поховання не відоме й досі.
«Геніям нудно вмирати в ліжкові своєю смертю. Куля пістоля, вдар шаблі, вірьовка й нещасний випадок — неодмінні аксесуари кінця. Навіть звичайним людям нудно, коли геній вмирає так само, як вони», — писав він у повісті про Шевченка та своєрідно напророчив власну долю.
сучасне натхнення українських митців
У 2021 Сергій Жадан та Юрій Гуржи записали альбом «Фокстроти», у який увійшли пісні на слова українських авангардистів із сюрреалістичним візуалом та акомпанементом. Серед них — адаптація «Барабанів» Шкурупія. ДеКімната припускає: сам Ґео неодмінно б оцінив таке представлення його рядків, близьке за духом самого поета.
Comments