Дизайн: Вовкотруб Дарʼя
Протягом століть жінки в українській літературі були борчинями, мисткинями, міфічними персонажками, берегинями роду, вірними подругами й не тільки. Вони могли проявлятися ніжними чи сварливими, аристократками чи наймичками, бачити свою реалізацію в любові чи кар'єрі. Кожна з них була особливою. ДеКімната пропонує вам познайомитися з жінками в українських творах у нашій Фемкімнаті.
Стефа й Аделі в романі «Фелікс Австрія» (Софія Андрухович)
У центрі роману «Фелікс Австрія» життя двох зовсім різних жінок, чиї долі стали міцно переплетеними ще в дитинстві після мармулядової пожежі, де загинули батьки Стефи. Відтоді вони разом дорослішали, мріяли та будували майбутні плани. Та в один момент вони починають хворобливо залежати одна від одної.
Стефанія Чорненька спочатку зображена жертовно відданою, але рішучою дівчиною. Однак розуміти саму себе вона починає ближче до завершення роману. Стосовно Аделі — її образ складний, часом незрозумілий. Вся оповідь — це лише думки однієї з них.
Сильна духом Наталка з «Тигроловів» (Іван Багряний)
І хоча Наталка Сірко не головна героїня пригодницького роману «Тигролови», — саме ця відважна та рішуча дівчина запам’яталась багатьом читачам.
У творі вирішує покинути люблячу сім’ю та вирушити в небезпечні пригоди з чоловіком, якого спочатку врятувала, а потім покохала.
Її сталевий характер з дитинства формувався в суворих умовах Далекого Сходу, а майстерність та впевненість допомогли їй стати господинею власної долі. Наталка здатна приймати складні рішення, відстоювати свої погляди та брати на себе відповідальність.
Мавка з «Лісової пісні» (Леся Українка)
Мавка є прикладом гармонійного персонажа й уособленням сил природи: емоційна, співуча й чуттєва та водночас здатна боротись за себе та своє кохання. Навіть коли Мавку зрадив її коханий Лукаш, вона відмовилась коритись такій долі. Пішовши на самопожертву й залишивши дім, героїня потрапляє до Марища та зрештою перероджується і знаходить своє власне “Я”. Мавка має «в серці те, що не вмирає».
Три різні жінки й один музичний інструмент в новелі «Valse melancolique» (Ольга Кобилянська)
Чи гарна ідея зібрати під одним дахом трьох геть різних жінок? На думку Ольги Кобилянської — так. Емоційна та непостійна Ганна, творча та лірична Софія, стримана та терпляча Марта — вони стали справжньою підтримкою одна для одної. Важливу роль в їхніх історіях відіграло старе піаніно та спільна винаймана квартира. Ці жінки не лише ділять побут, а й стають дуже близькими людьми. Попри всі відмінності, кожна з колежанок має свої позитивні та негативні риси, стикаються з власними проблемами. Вони горді та вольові жінки, які шукають щастя насамперед у собі.
Богемна Рита з «Міста» (Валер’ян Підмогильний)
Роман про Степана Радченка, який приїхав підкорити місто, просто не міг обійтись без яскравих жіночих персонажів. Однією з таких є Рита. Богемна, спокуслива балерина з Харкова, яка цинічно ставиться до кохання.
Навіть зовнішньо вона вирізняється: «Та жінка мала спокійне, майже нерухоме довгасте обличчя... Натомість очі її жили, ворушились і сміялись за все обличчя, — великі облудні очі, що блищали в мороці, як у кицьки», — йдеться у творі.
І кохання до Рити змінює головного героя…
Войовнича Мирослава з твору «Захар Беркут» (Іван Франко)
Мирослава — один із перших образів жінки-патріотки в українській літературі. Коли її батько зрадив рідну країну, дівчина знайшла в собі силу та мужність виступити проти нього. Мирослава порядна та чесна, тому залишається вірною собі та власним принципам. Вона, дочка заможного боярина, закохується в простого хлопця та не цурається своїх почуттів. А палке серце та неабиякі військові навички роблять її прикладом для багатьох поколінь українських жінок.
Мирослава сердечна та скромна, але також вона жінка-воїн. У боротьбі тухольців з монголами дівчина не розгубилась, а проявила себе сміливо, навчила тухольців робити смертоносну зброю — метавки й сама взяла участь у боях.
Розумна й прогресивна Марта з «Невеличкої драми» (Валер’ян Підмогильний)
Головна героїня Підмогильного Марта сучасна та емансипована жінка, яскрава та цікава. У неї безліч шанувальників, проте її серце захопити складно. Дівчина шукає чистих і справжніх почуттів.
Марта розуміє, що не хоче жити за шаблоном, а прагне особистого розвитку. Закохавшись в Юрія, зрештою сама обриває ці стосунки.
До речі, пара познайомилась саме через те, що Марта чудово розмовляє українською. Дівчина працює діловодкою статчастини, має мрії про кохання «як в романах», глибоко занурена у свої почуття, а в її квартирі відбуваються філософські дискусії.
コメント